навѧзанъ — (3*) прич. страд. прош. к навѧзати: грамоты на вы˫ахъ навѧзани КР 1284, 377г; и пришедъ левъ под(ъ)держа камень иже бѣ навѧз(а)нъ на выю зосиму. ПрЮр XIV, 26г; ѣдѧть. держа ссу(д) на выю навѧзанъ. дондеже ѿѣдѧть. КВ к. XIV, 298г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
баба — БАБ|А (39), Ы с. 1.Женщина: Баба нѣка˫а блажаше Антигона ц(с)рѩ, и ѡнъ ѡ(т)вѣща ѡ м҃ти, аще бы ти вѣдала, колицѣмъ зломъ исполнена ѥсть перфіра (πρὸς... γραῦν) Пч к. XIV, 36; а мы за нь терпимъ. и гладомъ измирае(м) бѣ бо баба хотѩщи и коупѩщи… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
врачеваниѥ — ВРАЧЕВАНИ|Ѥ (42), ˫А с. 1.Лечение: ѥсть строупъ къ врачеванию и ѥсть инъ неицѣльныи Изб 1076, 208; врачеваниѥ ѥдино ѥсть. ѥже съдравоу. быти стражющюмоу (τῆς ἰατρικῆς) КЕ XII, 237б; пьси [не христиане] не вѣдоуще ни б҃а. ни въскресени˫а чающе. на … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
молоти — (11*), МЕЛ|Ю, ЕТЬ гл. Молоть: Седекию же. въ темнѣи храминѣ затворивъ, молоти ѡсѹди. (μυλωϑρεῖν) ГА XIII–XIV, 112г; инии ч(с)тнѣише суть... орюще копающе. вѣтви кладуще. оградница дѣлающе. древодѣлающе зижюще мажюще. ме||люще, пути творѧще.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
неже — (425) союз. 1. Противит. А не, но не: Волю жити съ львъмь. неже съ женою лѹкавою. (ἤ) Изб 1076, 181 об.; прѣсно и мерътво тѣсто июдѣиское еже вы въ жертвѹ б҃гви приносите. неже ѧко равноѡбразно живѣи плъти г(с)ни ˫асте. КР 1284, 263в; блгд҃ть… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
осьлъ — ОСЬЛ|Ъ (57), А с. Осел: и ѿдаси [тельца] ѥмѹ и тако сътвориши. и осьлѹ ѥго. и ризѣ ѥго. (τὸν ὄνον) КЕ XII, 236а; не створиши во нь [день] всѧка дѣла… и ѡселъ твои и пришлець живыи ѹ тебе. (τὸ ὑποζύγιον) КР 1284, 257в; и весь гра(д)… изби… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… … Український тлумачний словник
